КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З
ІНОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Основними
видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне
оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання
спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення,
яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного
оцінювання й виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення
тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове
оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма
видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
Аудіювання* |
||
|
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця)
розпізнає на слух найбільш поширені слова в мовленні, яке звучить в
уповільненому темпі |
|
2 |
Учень(учениця)
розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення в мовленні, яке звучить в
уповільненому темпі |
|
|
3 |
Учень (учениця)
розпізнає на слух окремі прості непоширені речення й мовленнєві зразки,
побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в
уповільненому темпі |
|
|
II. Середній |
4 |
Учень
(учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що
звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в
якому використаний знайомий мовний матеріал |
|
5 |
Учень
(учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів,
побудованих на вивченому мовному матеріалі |
|
|
6 |
Учень (учениця)
розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом
текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну
кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися |
|
|
III.
Достатній |
7 |
Учень (учениця)
розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на |
|
|
|
вивченому
мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення
яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, подану
у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації |
|
8 |
Учень (учениця)
розуміє основний зміст стандартного мовлення в межах тематики ситуативного
мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких
можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно подану інформацію |
|
|
9 |
Учень (учениця)
розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих
слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст
повідомлень і фактичну інформацію, подану в повідомленні |
|
|
IV. Високий |
10 |
Учень (учениця)
розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих
слів, про значення яких можна здогадатись, а також основний зміст чітких повідомлень
різного рівня складності |
|
11 |
Учень (учениця)
розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів,
про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити в інформаційних текстах з
незнайомим матеріалом необхідну інформацію, подану у вигляді оціночних
суджень, опису, аргументації |
|
|
12 |
Учень (учениця)
розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух
подану фактичну інформацію в повідомленні |
|
|
*
Обсяг тексту, рівень складності, лексична та грамматична наповнюваність,
тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для
кожного етапу навчання та типу навчального закладу. |
||
|
Читання* |
||
|
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця) уміє
розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався |
|
2 |
Учень (учениця) вміє
розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що
вивчався |
|
|
|
3 |
Учень(учениця)
вміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі
матеріалу, що вивчався |
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє
читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на
вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді
оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний
матеріал |
|
5 |
Учень (учениця) вміє
читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть
містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.
Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень,
опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал |
|
|
6 |
Учень/учениця вміє
читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість
незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити
необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови,
що в текстах використовується знайомий мовний матеріал |
|
|
III.
Достатній |
7 |
Учень
(учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість
незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну
інформацію в текстах інформативного характеру |
|
8 |
Учень (учениця) вміє
читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих
слів, знаходити й аналізувати потрібну інформацію |
|
|
9 |
Учень (учениця) вміє
читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну
інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки |
|
|
IV. Високий |
10 |
Учень (учениця) вміє
читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний
текст, установлюючи логічні зв'язки всередині речення та між реченнями |
|
11 |
Учень (учениця) уміє
читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв'язки
в рамках тексту та між його окремими частинами |
|
|
12 |
Учень (учениця) уміє
читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з
власним досвідом. У повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного
рівня складності |
|
* Обсяг, тематика,
характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових
вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу. |
||
|
Говоріння* |
||
|
I. Початковий |
1 |
Учень
(учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно
використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки |
|
2 |
Учень
(учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди
адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки |
|
|
3 |
Учень (учениця)
використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має
труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на
задану тему, допускає фонематичні помилки |
|
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє в
основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому
використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні
структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію,
відображаючи власну точку зору |
|
5 |
Учень
(учениця) уміє восновному логічно побудувати невеличке монологічне
висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при
використанні лексичних одиниць. Усі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно |
|
|
6 |
Учень
(учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у
відповідності з мовленнєвою ситуацією. Усі звуки в потоці мовлення
вимовляються правильно |
|
|
III.
Достатній |
7 |
Учень
(учениця) уміє зв'язно висловлюватись відповідно до навчальної ситуації,
малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст
прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, |
ставити
запитання та відповідати на них
8
Учень (учениця) уміє логічно висловитись у межах вивчених тем відповідно до
навчальної
ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або
побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє
підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень восновному уміє у
відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці та
граматичні структури, не допускає фонематичних помилок
9
Учень (учениця) уміє логічно висловлюватись у межах вивчених тем, передавати
основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду,
уживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням
використовує лексичні одиниці та граматичні структури, не допускає фонематичних
помилок
10
Учень (учениця) уміє без підготовки
IV. Високий
висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні
структури й лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає
фонематичних помилок
11
Учень (учениця) уміє логічно й у заданому обсязі побудувати монологічне
висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури й
лексичні одиниці у відповідності до комунікативного завдання, не допускаючи при
цьому фонематичних помилок
12
Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись і вести бесіду в межах вивчених тем,
гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами
*Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному
мовленні, характер і тематика, лексична та граматична наповнюваність
визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу
навчання та типу навчального закладу.
Письмо*
|
Рівень навчальних |
Бали |
Критерії оцінювання |
Грамотність |
|
досягнень |
|
навчальних досягнень |
|
|
|
|
|
|
Припустима
кількість орфографічних помилок |
Припустима
кількість лексичних, граматичних істилістичних помилок |
|
I. Початковий |
1 |
Учень
(учениця) уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних
помилок |
8 |
9 |
|
2 |
Учень
(учениця) уміє писати вивчені словосполучення |
6 |
9 |
|
|
3 |
Учень (учениця) уміє
писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте
зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно
насичений |
6 |
8 |
|
|
II.
Середній |
4 |
Учень
(учениця) уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений
запас лексики та граматичних структур, допускаючи |
6 |
6 |
|
|
|
помилки, які
ускладнюють розуміння тексту |
|
|
|
5 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої
теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку при цьому
відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність ужитих структур,
моделей тощо |
4-5 |
5 |
|
|
|
6 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення/лист за зразком у відповідності
до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню
кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність ужитих структур,
моделей тощо |
4-5 |
5 |
|
III. Достатній |
7 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у
відповідності до |
4 |
4 |
|
|
|
заданої
комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні
вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття
тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні
структури, моделі тощо |
|
|
|
|
8 |
Учень
(учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою
темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних
одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито
ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні |
3 |
3 |
|
|
|
структури, моделі тощо |
|
|
|
|
9 |
Учень (учениця) уміє
написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд
орфографічних помилок, які не ускладнюють розуміння інформації, у роботі
вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі
тощо |
3 |
2 |
|
|
10 |
Учень (учениця) уміє
написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати
особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені
граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання,
використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, |
2 |
1 |
|
|
|
з'єднувальних
кліше, моделей тощо |
|
|
|
IV.
Високий |
11 |
Учень (учениця) уміє
написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках
тем, пов'язаних з повсякденним життям. Даються при наявності несуттєвих
орфографічних, які не порушують акту комунікації (британський або
американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах
тощо) |
1-2 |
|
|
12 |
Учень
(учениця) уміє подати в письмовому вигляді інформацію у відповідності
з комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при
цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури |
|
|
|
|
* Обсяг письмового
повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична
насиченість і рівень граматичної |
||||
компетентності,
наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для
кожного етапу навчання та типу навчального закладу
Орієнтовні параметри для оцінювання
навчально-пізнавальних досягнень учнів
Ці параметри стосуються лише оцінювання і не слугують
основними орієнтирами в навчанні.
|
Уміння |
Клас |
||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Сприймання на слух (Аудіювання) |
Обсяг
прослуханого у запису матеріалу (у межах) |
||||
|
2-3хв |
2-3хв |
2-3хв |
3-4хв |
3-4 хв |
|
|
Зорове
сприймання (Читання) |
Обсяг
одного тексту в словах (у межах) |
||||
|
100-150
|
|||||
|
Усна взаємодія (Діалог) |
Висловлення
кожного у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах) |
||||
|
5 |
5 |
6 |
6 |
7 |
|
|
Усне продукування (Монолог) |
Обсяг
висловлення у реченнях (у межах) |
||||
|
5-6 |
6-7 |
7-8 |
8-9 |
9-10 |
|
|
Писемне продукування (Письмо) |
Обсяг
письмового повідомлення у словах (у межах) |
||||
|
50-60 |
60-70 |
70-80 |
80-90 |
90-100 |
|
|
Уміння |
Клас |
|
|
10 |
11 |
|
|
Сприймання
на слух (Аудіювання) |
Обсяг
прослуханого у запису матеріалу (у межах) |
|
|
3-4хв |
3-4хв |
|
|
Зорове
сприймання (Читання) |
Обсяг
одного тексту в словах (у межах) |
|
|
250-300 |
300-350 |
|
|
Усна
взаємодія (Діалог) |
Висловлення
кожного у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах) |
|
|
8 |
8 |
|
|
Усне продукування
(Монолог) |
Обсяг
висловлення у реченнях (у межах) |
|
|
10-11 |
11-12 |
|
|
Писемне
продукування (Письмо) |
Обсяг
письмового повідомлення у словах (у межах) |
|
|
100-130 |
130-150 |
|
З поглибленим вивченням
іноземної мови
|
Уміння |
Клас |
|
|
10 |
11 |
|
|
Сприймання
на слух (Аудіювання) |
Обсяг
прослуханого у запису матеріалу (у межах) |
|
|
3-4хв |
3-4хв |
|
|
Зорове
сприймання (Читання) |
Обсяг
одного тексту в словах (у межах) |
|
|
350-400 |
400-450 |
|
|
Усна
взаємодія (Діалог) |
Висловлення
кожного у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах) |
|
|
9
|
||
|
Усне продукування
(Монолог) |
Обсяг
висловлення у реченнях (у межах) |
|
|
12-13 |
13-14 |
|
|
Писемне
продукування (Письмо) |
Обсяг
письмового повідомлення у словах (у межах) |
|
|
150-180 |
180-200 |
|
Письмо
(Диктант, творча робота)
|
Рівень навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень |
Грамотність |
|
|
|
|
|
Припустима
кількість орфографічних помилок |
Припустима
кількість лексичних, граматичних істилістичних помилок |
|
I. Початковий |
1 |
Учень
(учениця) уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість
орфографічних |
8 |
9 |
|
|
|
помилок |
|
|
|
2 |
Учень (учениця) уміє
писати вивчені словосполучення |
6 |
9 |
|
|
|
3 |
Учень (учениця) уміє
писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте
зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно
насичений |
6 |
8 |
|
II.
Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє
написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та
граматичних структур, допускаючи помилки, які ускладнюють розуміння тексту |
6 |
6 |
|
5 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої
теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку при цьому
відсутні з'єднувальні кліше, недостатня |
4-5 |
5 |
|
|
|
різноманітність
ужитих структур, моделей тощо |
|
|
|
6 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення/лист за зразком у відповідності
до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню
кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність ужитих структур,
моделей тощо |
4-5 |
5 |
|
|
III. Достатній |
7 |
Учень
(учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у
відповідності до заданої комунікативної ситуації,
допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних
структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито
ідіоматичні |
4 |
4 |
|
|
|
звороти,
з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо |
|
|
|
8 |
Учень
(учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою
темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних
одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито
ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо |
3 |
3 |
|
|
9 |
Учень (учениця) уміє
написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд
орфографічних помилок, які не ускладнюють розуміння інформації, у роботі
вжито ідіоматичні |
3 |
2 |
|
|
|
звороти,
з'єднувальні кліше, різноманітні структури, моделі тощо |
|
|
|
10 |
Учень
(учениця) уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до
проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені
граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання, використовуючи
достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо |
2 |
1 |
|
|
IV.
Високий |
11 |
Учень
(учениця) уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні
одиниці в рамках тем, пов'язаних з повсякденним життям. Даються при наявності
несуттєвих орфографічних, |
1-2 |
|
|
|
|
які
не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти
орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо) |
|
|
|
|
12 |
Учень
(учениця) уміє подати в письмовому вигляді інформацію у відповідності з
комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому
правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури |
|
|
|
* Обсяг письмового
повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична
насиченість і рівень граматичної компетентності, наповнюваність визначаються
вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу
навчального закладу |
||||
Тестування
|
Бали |
Тестування |
|
12 |
100% |
|
11 |
92 –99% |
|
10 |
84 –91% |
|
9 |
76 –83% |
|
8 |
68 – 75% |
|
7 |
60 – 67% |
|
6 |
52 –59% |
|
5 |
44 –51% |
|
4 |
36 –43% |
|
3 |
28 –35% |
|
2 |
20 –27% |
|
1 |
12 –19% |
Критерії оцінювання учнів НУШ
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів
НУШ
Оцінювання
результатів навчання та особистих досягнень учнів має формувальний
характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне
залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
Здійснення
формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним
поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і
триває постійно.
Орієнтирами
для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів
навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним
стандартом початкової освіти і очікувані результати, зазначені в освітній
програмі.
При цьому
особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може
досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного
циклу чи рівня.
Вимоги до
очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:
• організації постійного спостереження
за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними
результатами, та особистим розвитком учня;
• обговорення навчального поступу з
учнями та їхніми батьками або особами, які їx замінюють;
• формувального (поточного) та
завершального (підсумкового) оцінювання.
Завершальне
(підсумкове) оцінювання результатів навчання має місце лише в кінці
навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для
реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання.
Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає
самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.
Формувальному
оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення
визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у
дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху;
акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування
досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до
здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;
стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
запобігання побоюванням помилитися.
Формувальне
оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв
власних здобутківта сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при
виконанні практико орієнтованих завдань.
Невід’ємним
складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно
оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати
різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб.
Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної
роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і
вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та
оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду
і компетентностей.
Методичні рекомендації щодо оцінювання
навчальних досягнень учнів НУШ
Важливим
компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що
здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного
підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків
або інших законних представників (далі - батьки). Основними функціями
оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична,
розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.
Навчальні
досягнення учнів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та
завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється
вербально.
Формувальне
оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу
опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення
індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником
освітнього процесу та здійснюється постійно.
Формувальне оцінювання передбачає
організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та
очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших
навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного
зв'язку.
Комментариев нет:
Отправить комментарий